Структура лексичного значення

Структура лексичного значення

Лексичне значення слова і його контингенті мають вагомий вплив на процеси створення і сприйняття мовного повідомлення. Однак, різносторонній та комплексний характер мовної комунікації є одним із чинників, що визначують складність структури лексичного значення.

Лексичне значення означає сенс (або значення) слова (або лексеми), як це відображається в словнику. Також, трактується як семантичне значення, денотативне значення та центральне значення. Відповідно, є протилежним до граматичного значення [5, 1]. Лексичне значення інтерпретується як реальне, що повідомляє про факт або явище дійсності, є логіко-предметним і поняттєвим значенням, включає індивідуально-лексичне значення, яке може визначатися, уточнюватися за допомогою структурних ознак: твірної основи і словотворчих афіксів [2, 78-79].

 Арнольда І. В. вважає, що слід вирізнити такі складові лексичного значення слова як: 1) понятійний зміст, який зазвичай називають предметно-логічним значенням; 2) конотація, куди входять емоційний, експресивний та стилістичний компоненти значення і куди слід зачислити оцінний компонент, хоча він тісніше за інші компоненти пов’язаний з предметно-логічним значенням [1,75].

Значення слова не є однорідним, а складається з різних компонентів. Змістова площина слів включає денотативне та конотативне значення. Денотативне значення існує завдяки тому, що йдеться у слові. Конотація - це прагматичне комунікативне значення, яке слово отримує в силу того, де, коли, як, ким, з якою метою, у яких контекстах воно використовується або може бути використане. Денотативне або референтне значення, основний тип лексичного значення, - це посилання слова на об'єкт. Воно може бути специфічним (The dog is trained) або загальним (It‘s not a dog).

У структурі лексичного значення слова першорядним вважається когнітивний або предметно-логічний компонент, який містить лінгвістичну модель поняття про предмет або явище, що позначається словом. Ця модель є діалектичною одностайністю предметної віднесеності слова, тобто, денотату – предмету найменування, який є сумарним баченням про винятковий або серійний предмет як цілісну сутність, і понятійної характеристики денотату, що зазвичай називається сигніфікатом. Сигніфікований компонент значення  імплікує найбільш істотні для певного мовного колективу когнітивні ознаки як ступені пізнання предмету, що відповідають певному рівню розвитку мовного колективу  [5, 5].

Тип денотативного значення змінюється в різних групах слів. Значення ситуативних слів відносне - це залежить від ситуації та контексту: here, son, my, this, now.

Коннотативне значення - це відносна комунікативна значущість мовної одиниці, яка часто виявляється поза концептуальним змістом. Для прикладу візьмемо коннотативне значення слова woman, до якого англійський мовознавець Ліч відносить не лише фізичні, але і психічні і суспільні характеристики (суспільність, материнські інстинкти); їй можуть бути властиві риси, які швидше типові, ніж незмінні (багато розмовляє, має досвід куховарства, носить властивий їй одяг). Коннотації змінюються залежно від часу і оточення, від особи до особи у тій же мовній спілці [4].

Конотативне значення включає різні додаткові значення. Як правило, конотація існує разом із позначенням. Однак, іноді це виходить на перший план і послаблює денотативне значення слова.

Отже, присутність у лексичному значенні денотативного компонента надає можливість лексеми називати предмети і явища об’єктивної дійсності. А також, слово може бути носієм емоційно-оцінного значення, тобто, конотативного компонента лексичного значення. Слід зазначити, що лексичне значення, так само як денотативне так і конотативне може бути як звичайним (узуальним), так і випадковим , залежним від контексту.

Література:

1. Арнольд  И.В. Стилистика современного английского языка.  Ленинград, 1973. 300 с.

2. Іщенко Н.Г. Прагматичне значення похідних іменників: Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Львів 2012. № 14 (249). С.78-84.

3. Таценко Н.В. Семасіологічні параметри порівняння в перекладі: Вісник Сумського державного університету: Філологічні трактати. Перекладознавство. Суми, 2010. №1. С. 5-9.

4. Leech Geoffrey N. Semantics. Penguin Books. - Harmondsworth, 1974. 388 р.

5. Nordquist R. Glossary of Grammatical and Rhetorical Terms:  Lexical Meaning (Words). USA: GSU-AC, 2019.